Рекомендації щодо розвитку творчих здібностей дитини

■ Визнавайте раніше не визнані або не використані можливості дитини.

■ Підтримуйте бажання дитини працювати самостійно.

■ Не втручайтеся в процес творчої діяльності сина або дочки.

■ Давайте дитині свободу вибору галузі й методів досягнення мети.

■ Створюйте умови для конкретного втілення творчих ідей дитини.

■ Заохочуйте дитину до участі в груповому творчому процесі.

■ Заохочуйте до роботи над проектами, запропонованими самою дитиною.

■ Не тисніть на дитину, створюйте вільну, невимушену атмосферу.

■ Схвалюйте результати діяльності сина або дочки у якійсь одній галузі з метою спонукати бажання випробувати себе в інших видах діяльності.

■ Підкреслюйте позитивне значення індивідуальних особливостей вашої дитини.

■ Шануйте потенційні можливості дитини, якщо вона в чому-небудь відстає.

■ Демонструйте свій ентузіазм у якійсь діяльності.

■ Підтримуйте своїм авторитетом дитину, що висловлює відмінну від інших думку й у зв'язку з цим відчуває тиск із боку своїх однолітків.

■ Створюйте ситуації, за яких ваша дитина, що не виявляє особливих успіхів у навчанні, матиме можливість тісного спілкування зі здібнішою дитиною.

■ Допомагайте дитині знаходити у її фантазіях зв'язок із реальним світом.

■ Одержуйте максимальну користь від її хобі, конкретних захоплень та індивідуальних схильностей.

■ Виявляйте терпиме ставлення (принаймні тимчасово) до можливого безладдя у зв'язку з творчою роботою дитини.

■ Заохочуйте максимальне залучення дитини до спільної творчої роботи зі старшими дітьми.

■ Постійно переконуйте дитину, що ви для неї є однодумцем, а не опонентом.

Рекомендації для Батьків які виховують дитину з особливими освітніми потребами

· Пам’ятайте, що дитина не винна в тому, що вона особлива. Особливості такої поведінки в кожному конкретному випадку зумовлені певними причинами: проблемами під час вагітності матері, ускладненням під час пологів, психосоціальними причинами (стиль виховання в сім’ї).

· Усвідомте, що виховання та навчання дитини з особливими потебами– це довготривалий, складний процес, що потребує Вашого уміння, терпіння, знання.

· Навчіться давати інструкції: вони повинні бути короткими, не більше 3-4 слів. В іншому разі дитина просто «виключиться» і не почує Вас.

· У взаєминах з дитиною не допускайте «вседозволеності», інакше дитина буде маніпулювати Вами. Чітко визначіть і обговоріть з дитиною, що можна, а що не можна робити вдома, в дошкільному закладі.

· Для підняття самооцінки, віри дитини в свої можливості – хваліть її за успіхи і досягнення, навіть самі незначні.

· У повсякденному спілкуванні з дитиною із особливими потребами уникайте різких заперечень, тому що такі діти є імпульсивними і відразу ж відреагують на заборону непослухом або вербальною агресією. В цьому випадку треба говорити з дитиною спокійно і стримано, бажано дати можливість вибору для малюка.

· Разом з дитиною визначте систему заохочень і покарань за хорошу і погану поведінку. Визначіть систему правил поведінки дитини в групі дошкільного закладу, вдома. Просіть дитину вголос промовляти ці правила.

· Старанно, своєчасно виконуйте побажання і завдання педагогів. Не нехтуйте порадами педагогів щодо необхідності консультування та лікування у лікарів–фахівців.

· Намагайтеся щоденно закріплювати завдання, по можливості, в ігровій формі. Допомагайте дитині, але не виконуйте завдання за неї.

· Якщо дитина втомилася – дайте їй невеликий відпочинок, або займіть її іншою діяльністю.

· Не вимагайте від дитини більше, ніж вона може.

Корекція затримки психічного розвитку дітей потребує тривалої і систематичної роботи, яка охоплює всі види її діяльності. Через це дуже важливо, щоб корекційним завданням було підпорядковане не тільки заняття, а й режимні моменти, організація дозвілля дитини, де знайдуть корисне застосування різні розвиваючі ігри, відповідно до віку і можливостей дитини.