Дистанційна освіта 2023/2024 н.р.

ТРИВАЛІСТЬ НАВЧАЛЬНОГО ЗАНЯТТЯ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО ФОРМАТУ ЛИШАЄТЬСЯ НЕЗМІННОЮ – РОЗ’ЯСНЕННЯ МОН

Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти, який набув чинності з 1 січня 2021 року, обмежує час безперервної роботи з технічними засобами навчання, зокрема комп’ютерами, планшетами, іншими гаджетами. Водночас тривалість навчальних занять, визначена ст. 10 Закону України “Про повну загальну середню освіту", лишається незмінною.

У зв’язку з посиленими протиепідемічними заходами 8-24 січня 2021 року школи працюють у форматі дистанційного навчання. Він передбачає синхронну та/або асинхронну взаємодію вчителя та учнів під час занять. У синхронному режимі вчитель та учні одночасно перебувають в електронному освітньому середовищі або спілкуються за допомогою засобів аудіо-, відеоконференції.

Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти, який діє з 1 січня 2021 року, передбачає вимоги до організації роботи з технічними засобами навчання, зокрема комп’ютерами, планшетами, іншими гаджетами.

Так, обмежено час безперервної роботи з технічними засобами навчання:

• для учнів 1 класу – не більше 10 хвилин;
• для учнів 2-4 класів – не більше 15 хвилин;
• для учнів 5-7 класів – не більше 20 хвилин;
• для учнів 8-9 класів – 20-25 хвилин;
• для учнів 10-11 (12) класів на 1-й годині занять – до 30 хвилин, на 2-й годині занять – 20 хвилин;
• при здвоєних навчальних заняттях для учнів 10-11 (12) класів – не більше 25-30 хвилин на першому навчальному занятті та не більше 15-20 хвилин на другому навчальному занятті.

Отже, тривалість навчальних занять, визначена Законом “Про повну загальну середню освіту", зберігається: 35 хвилин для 1 класу, 40 хвилин для 2-4 класів, 45 хвилин для 5-12 класів. Обмежується лише час безперервної роботи з комп’ютером для уникнення ризиків для здоров’я.

Наприклад, для учнів 5 класу час безперервної роботи з комп’ютером становить максимум 20 хвилин. Цей час вчитель може використовувати для синхронної взаємодії (онлайн) – для пояснення або загального огляду матеріалу навчального заняття, практичного закріплення вивченого, застосування інтерактивних прийомів навчання, перевірки результатів навчання тощо.

Решту часу навчального заняття – 25 хвилин – вчитель організовує роботу в асинхронному режимі, тобто офлайн, без комп’ютера. Учні можуть виконувати вправи у робочому зошиті, працювати з текстом і завданнями у підручнику, виконувати творчі завдання тощо. Також наприкінці заняття вчитель може повернутися до режиму відеоконференції (для обговорення виконаних завдань, рефлексії, роботи з електронною освітньою платформою тощо).

Санітарний регламент передбачає, що під час роботи з технічними засобами навчання обов’язковим є проведення вправ з рухової активності та гімнастики для очей.

Важливо також, що не кожне навчальне заняття обов’язково проводиться з використанням синхронного режиму взаємодії вчителя та учнів. Школа може скласти розклад занять, згідно з яким деякі заняття проходять лише асинхронно. Відповідно доПоложенняпро дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, не менше 30% навчального часу, передбаченого освітньою програмою школи, має організовуватися в синхронному режимі.

Водночас рівномірність розподілу цього часу між різними навчальними предметами і доцільність чергування занять з використанням синхронного та асинхронного режимів забезпечує керівник закладу освіти.

Нагадаємо, протягом першого місяця роботи онлайн-платформи “Всеукраїнська школа онлайн” з моменту запуску 11 грудня 2020 року їївідвідалипонад 2 млн користувачів, які взаємодіяли з платформою майже 5 млн разів.

Особливості організації роботи вчителів в умовах воєнного стану

Місто відходить від блокади – ще не всюди є вода, електрика, зв’язок. Але школи відновили свою роботу – почалось дистанційне навчання. Більшість колег перебуває за межами міста. Але всі мають щоденно і вчасно виставляти уроки на сайті дистанційного навчання школи, як усно повідомила директорка. Чи мав бути наказ про це? Чи можуть працівники залучатися до інших робіт? Хто має забезпечити гідні умови перебування на робочому місці (температурний режим, безпека при можливому обстрілі тощо)?

На звернення щодо порядку запровадження дистанційного навчання в закладах освіти під час воєнного стану та залучення до виконання додаткових робіт відповіді надав Юридичний відділ ЦК Профспілки працівників освіти і науки України.

У зв’язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтею 43 Конституції України (право на працю).

Статтею 60 Закону України «Про освіту» та статтею 24 Закону України «Про повну загальну середню освіту» встановлено, що робочий час педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором.

Конкретний перелік посадових обов’язків визначається посадовою інструкцією, яка затверджується керівником закладу освіти відповідно до вимог законодавства.

Педагогічна діяльність вчителя включає:

• діяльність у межах його педагогічного навантаження, норма якого на одну тарифну ставку становить 18 навчальних годин на тиждень;
• окремі види педагогічної діяльності, за які встановлюються доплати (класне керівництво, перевірка навчальних робіт учнів, завідування майстернями, кабінетами інформатики …, проведення позакласної роботи з учнями …);
• інші види педагогічної (навчальної, виховної, методичної, організаційної) діяльності, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства, трудовим договором та/або посадовою інструкцією.

Керівники закладів освіти та їх структурних підрозділів не мають права вимагати від педагогічних і науково-педагогічних працівників виконання роботи, не передбаченої трудовим договором.

Починаючи із 24.03.2022 року, діють норми Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р.№ 2136-IX.

Серед його норм:

• нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень, скорочена – 50 годин на тиждень.
• тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин;
• не застосовуються норми ст. 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), ч. 1 ст. 65 (граничні норми надурочних робіт), ч. ч. 1 – 5 ст. 67 (вихідні дні) та ст. 71 - 73 (святкові і неробочі дні) КЗпП України.

Статтею 51 КЗпП для окремих категорій працівників, у тому числі вчителів передбачена скорочена тривалість робочого часу.

П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення).

Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем.

Варто врахувати, що збільшення на період воєнного стану нормальної тривалості робочого часу до 60 годин на тиждень (скороченої – до 50 годин) є правом, а не обов’язком роботодавця.

Застосування визначеного законом № 2136 положення про скорочену норму робочого часу для педагогічних працівників має вирішуватися уповноваженими органами виходячи з положень законів «Про освіту», «Про загальну середню освіту» щодо робочого часу та педагогічного навантаження, а також з урахуванням конкретної ситуації, яка складається в регіоні.

Законом України від 15.03.2022 № 2126-ІX «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану» передбачено надання на часвійни здобувачам освіти, працівникам закладів, установ освітидержавних гарантій, які включають:

• організацію освітнього процесу в дистанційній формі або в будь-якій іншій формі, що є найбільш безпечною для його учасників;
• збереження місця роботи, середнього заробітку, виплата стипендії та інших виплат, передбачених законодавством;
• місце проживання (пансіон, гуртожиток тощо) та забезпечення харчуванням (у разі потреби).

Забезпечення зазначених державних гарантій, створення безпечного освітнього середовища, організацію здобуття освіти, освітнього процесу в умовах воєнного стану у межах своєї компетенції здійснюють:

• органи виконавчої влади, органи військового командування, військові, військово-цивільні адміністрації та органи місцевого самоврядування, їх представники, посадови особи, органи управління у сфері освіти;
• заклади освіти, установи освіти, наукові установи, їх засновники.

Вказані органи мають право приймати в межах своєї компетенції рішення, обов’язкові до виконання на відповідній території, для реалізації зазначених вище державних гарантій в умовах воєнного стану.

Міністерство освіти і науки України в умовах воєнного стану рекомендує керівникам органів управління освітою та керівникам закладів освіти приймати рішення про переведення працівника на дистанційну роботу, якщо виконання роботи передбачає можливість її здійснення віддалено, за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій (листи від 28.02.2022№1/3292-22, від 07.03.2022№1/3378-22, від 15.03.2022№1/3463-22).

Згідно з ст. 60-2 КЗпП дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи.

Неможливість виконання працівником дистанційної роботи у зв’язку з відсутністю відповідних комунікацій в умовах воєнних дій не можуть розглядатися як порушення трудової дисципліни.

Для виконання невідкладних або непередбачуваних завдань педагогічні працівники, за їх згодою, на підставі наказу керівника, про який повідомляється профспілка, можуть бути залучені до роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час.

За матеріалами Юридичного відділу ЦК Профспілки.

ВІДПОВІДІ НА ПОШИРЕНІ ЗАПИТАННЯ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ТА КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ

• Делегування керівникам закладів загальної середньої освіти права організовувати освітній процес з використанням «змішаних форм навчання» та технологій дистанційного навчання у період перебування регіону у «жовтій» і «помаранчевій» зонах, враховуючи особливості закладу освіти та стан захворювання наCOVID-19 учасників освітнього процесу

Відповідно доЗакону України «Про освіту»заклади освіти наділені автономією, що полягає в їх самостійності, незалежності та відповідальності у прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності, що провадиться в порядку та межах, визначених законом.

Згідно ізстаттею 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту»(далі – Закон)форми організації освітнього процесувизначаються педагогічною радою закладу освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою, відповідно до обсягу навчального навантаження, встановленого відповідним навчальним планом, та з урахуванням особливостей регіону тощо.

Частиною четвертоюстатті 38 Законувстановлено, щоорганізація освітнього процесута діяльності закладу загальної середньої освітиналежать до повноважень його керівника.

Порядок здобуття загальної середньої освіти за інституційною формою (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна та мережева), що організовується у закладах загальної середньої освіти, регламентованоПоложенням про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженим наказом МОН від 23.04.2019 № 536(далі – Положення).

Положенням визначено, що організація здобуття освіти за інституційною формою здійснюється відповідно до освітньої програми закладу освіти.

Дистанційне навчання може бути реалізовано шляхом застосування дистанційної форми як окремої форми здобуття освіти або використання технологій дистанційного навчання длязабезпечення навчання за різними формами здобуття освіти, їх поєднання.

Навчальний час у разі організації здобуття освіти за дистанційною формоювстановлюється закладом освіти:

на рівні початкової освіти – не більше 50 відсотків сумарної кількості навчальних годин інваріантної та варіативної складових навчального плану за типовою освітньою програмою;

на рівнях базової середньої та профільної загальної середньої освіти – відповідно до навчального плану для заочної форми здобуття освіти за типовою освітньою програмою.

Порядок організації освітнього процесу за дистанційною формою здобуття освіти визначаєтьсяПоложенням про дистанційне навчання, затвердженим наказом МОН від 25.04.2013 № 466(зі змінами).

• Надання керівникам закладів освіти (педколективам) права змінювати режим роботи (або корегувати режим роботи (тривалість уроків) у рамках змішаних форм навчання та з метою оптимізації використання фонду заробітної плати)

Згідно ізстаттею 38 Закону України «Про повну загальну середню освіту»(далі – Закон) керівник закладу загальної середньої освіти зобов’язаний організовувати діяльність закладу загальної середньої освіти тамає право визначати режим роботи закладу освіти.

Статтею 10 Законувстановлено, що структура і тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними,форми організації освітнього процесувизначаються педагогічною радою закладу освіти.

Безперервна навчальна діяльність учнів закладів загальної середньої освітине може перевищувати35 хвилин (для 1 року навчання), 40 хвилин (для 2-4 років навчання), 45 хвилин (5-12 років навчання), крім випадків, визначених законодавством.

Відповідно до вимог Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01)зміна тривалості уроків допускаєтьсяза погодженням з відповідним органом управління освітою та установою державної санітарно-епідеміологічної служби.

• Надання дозволу на здійснення тематичного/семестрового/річного оцінювання предметів «Фізична культура», «Трудове навчання», «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво», «Основи здоров’я» та окремих предметів варіативної складової не за 12-бальною шкалою, а - «зараховано»/«не зараховано» у разі проведення понад 50% уроків у дистанційному форматі

Можливість запровадження власної шкали оцінювання результатів навчання учнів визначенаЗаконом України «Про повну загальну середню освіту»(далі – Закон).

Згідно із частиною четвертоюстатті 17 Законуза вибором закладу освіти оцінюванняможе здійснюватися за власною шкалою оцінюваннярезультатів навчання учнів.

У разі запровадження закладом освіти власної шкали оцінювання результатів навчання учнів ним мають бути визначені правила переведення до системи оцінювання, визначеної законодавством.

З огляду на зазначене МОН не рекомендує застосовувати шкалу «зараховано»/«не зараховано» до тематичного (семестрового, річного) оцінювання предметів інваріантної складової.

• Надання чітких рекомендацій щодо тривалості уроків, що проводяться в режимі онлайн та їх кількості упродовж навчального дня і тижня з урахуванням віку учнів

Дистанційне навчання може бути реалізовано шляхом застосування дистанційної форми як окремої форми здобуття освіти або використання технологій дистанційного навчання для забезпечення навчання за різними формами здобуття освіти, їх поєднання.

Навчальний час у разі організації здобуття освіти за дистанційною формоювстановлюється закладом освіти:

на рівні початкової освіти – не більше 50 відсотків сумарної кількості навчальних годин інваріантної та варіативної складових навчального плану за типовою освітньою програмою;

на рівнях базової середньої та профільної загальної середньої освіти – відповідно до навчального плану для заочної форми здобуття освіти за типовою освітньою програмою.

Порядок організації освітнього процесу за дистанційною формою здобуття освіти визначаєтьсяПоложенням про дистанційне навчання, затвердженим наказом МОН від 25.04.2013 № 466(далі – Положення).

Згідно зпунктом 2.10 Положеннярішення щодо використання технологій дистанційного навчання у освітньому процесі закладів загальної середньої освіти приймається педагогічною радою закладу освіти.

Статтею 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту»встановлено, що безперервна навчальна діяльність учнів закладів загальної середньої освітине може перевищувати35 хвилин (для 1 року навчання), 40 хвилин (для 2-4 років навчання), 45 хвилин (5-12 років навчання), крім випадків, визначених законодавством.

Організація освітнього процесу та діяльності закладу загальної середньої освітиналежать до повноважень його керівника.

При використанні комп'ютерної техніки на уроках безперервна тривалість занять безпосередньо з відеодисплейним терміналом і проведення профілактичних заходів повинні відповідати санітарним вимогам.

• Надання можливості пересування працівників у приміщенні закладу освіти у захисних щитках/прозорих пластикових захисних масках без використання одноразових або тканинних захисних масок

Зазначене питання не відноситься до компетенції Міністерства освіти і науки України.

Вимога щодо обов’язкового використання захисних масок під час пересування працівників у закладі освіти визначенапостановою Головного державного санітарного лікаря України від 22.08.2020 № 50 «Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв’язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

У процесі викладання навчальної дисципліни при «помаранчевому» рівні епідемічної небезпеки педагогам рекомендовано використовувати захисні щитки.

• Щодо регламентації особливостей організації змішаного навчання та впровадження його нормативного визначення

Чинне наразіПоложення про дистанційне навчання, затверджене наказом МОН від 25.04.2013 № 466, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 30.04.2013 за № 703/23235(зі змінами), передбачає можливість використання технологій дистанційного навчання для забезпечення навчання в різних формах (пункт 2.1,розділ ІІ).

Зокрема, технології дистанційного навчання можуть використовуватись закладами загальної середньої освіти при проведенні занять через мережу Інтернет під час карантину (пункт 4.2,розділ IV).

Саме за поєднанням очної форми і технологій дистанційного навчання у педагогічній теорії та практиці закріпився термін «змішане навчання» («комбіноване навчання», «blended learning»). Таке навчання є однією з багатьох освітніх технологій і не потребує регламентації в нормативних актах.

Таким чином, можливе використання технологій дистанційного навчання за будь-якої форми здобуття освіти – очної (денної, вечірньої), заочної, екстернатної тощо. Законодавством вже перебачено можливість поєднати очну, зокрема денну, форму з технологіями дистанційного навчання і реалізувати технологію змішаного навчання.

Водночас МОН розроблено проєкт Положення про дистанційну форму здобуття загальної середньої освіти (у співпраці з експертами у сфері використання цифрових технологій в освіті). Проєкт пройшов громадське обговорення, за результатами якого був доопрацьований. Наразі проєкт перебуває на державній реєстрації у Міністерстві юстиції України.

Проєктом передбачено вдосконалення механізму організації дистанційного навчання, у тому числі з урахуванням проблемних питань, які виникали під час карантину у 2019/2020 навчальному році.

• Про поширення норми щодо чисельності груп до 20 осіб для закладів вищої освіти при «помаранчевому» рівні небезпеки на заклади загальної середньої освіти. Дозволити розподіл класів на групи при вивченні всіх предметів (для класів з кількістю учнів понад 28 осіб або якщо площа класного приміщення менша за встановлені нормативи із розрахунку на 1 учня)

Відповідно до пункту 14постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»(зі змінами) на території регіону (адміністративно-територіальної одиниці), на якій установлено «помаранчевий» рівень епідемічної небезпеки, забороняється відвідування закладів освіти здобувачами освіти групами кількістю більш як 20 осіб, крім закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної та спеціалізованої мистецької освіти.

Порядок поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах (із змінами) затвердженонаказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128.

Зазначеним Порядком визначено, що класи діляться на групи лише при вивченні окремих навчальних предметів.

Запровадження поділу класів на групи при вивченні всіх предметів потребує значних коштів державного бюджету.

За підрахунками, якщо в класі в середньому не більше 15 учнів під час навчального заняття (один учень на 1 парту) додаткова потреба освітньої субвенції на 2020 рік (жовтень-грудень) склала 8 057 191,8 тис. грн.

• Щодо функціонування під час карантинних обмежень груп подовженого дня як клас-групи (з кількістю учнів менше за 30) для зменшення контактів учнів між класами

Механізм утворення груп подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти та основні засади їх функціонування визначено Порядком створення груп подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти, затвердженимнаказом Міністерства освіти і науки України від 25.06.2018 № 677, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.07.2018 за № 865/32317(далі – Порядок).

Відповідно доНормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типівтаПорядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.03.2002 за № 229/6517,наповнюваність груп подовженого дня не повинна перевищувати 30 учнів.

Водночас абзацом другим пункту 6Порядкувстановлено, що рішення про встановлення меншої чисельності учнів групи подовженого дня приймає керівник закладу загальної середньої освіти за погодженням із засновником закладу загальної середньої освіти.

• Щодо надання системі освіти цільової субвенції з державного бюджету на підтримку організації освітнього процесу під час організації дистанційної та змішаної форм навчання, а також при поділі класів на групи

За клопотанням Міністерства освіти і науки України Міністерство фінансів України передбачило у проєкті Державного бюджету України на 2021 рік видатки за новою бюджетною програмою 2211280 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на заходи, спрямовані на боротьбу з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками під час навчального процесу у закладах загальної середньої освіти» у розмірі 1,0 млрд грн, кошти якої у наступному році будуть спрямовуватися відповідно до затвердженого Кабінету Міністрів України Порядку їх використання, в тому числі задля належної організації освітнього процесу під час карантину для облаштування робочого місця вчителя із застосуванням дистанційного та змішаного навчання.

Також з метою забезпечення соціального дистанціювання під час освітнього процесу, на основі симулятора Формули розподілу освітньої субвенції здійснено розрахунки додаткової потреби освітньої субвенції за умови, що в класі в середньому не більше 15 учнів під час навчального заняття (один учень на 1 парту, з огляду на 15 столів в середньому в кожному навчальному кабінеті).

Додаткова потреба освітньої субвенції на 2020 рік (жовтень-грудень) склала 8 057 191,8 тис. грн, а на 2021 рік – 33 055 427,0 тис. грн.

Міністерством освіти і науки України спільно з Міністерством фінансів України проводиться робота щодо пошуку додаткового фінансового ресурсу для здійснення фінансування на зазначені цілі.

• Введення мораторію на перевірки фінансової та іншої діяльності закладів освіти і управлінь освіти на період карантину, спричиненого коронавірусною хворобою (COVID-19).

Відповідно пункту 2Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19):забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю)у сфері господарської діяльності.